Загальноприйнятою є думка, що людина – це найрозумніше створіння на землі. Сьогодень учені дослідили психіку найрізноманітніших живих істот, що мешкають поруч із нами. Виявлено вже, що певні тварини розумніші за інших. Деяких з них, наприклад, дельфінів, приматів та собак, вважають на щабель вищими у плані розумового розвитку, у порівнянні з простішими. Але людину з її статусом царя природи ніхто ще не наздогнав.
Коли ти усвідомиш свою кревну спорідненість з усім живим, тобі навряд чи буде байдуже до стану навколишнього середовища. Тоді ти зрозумієш, які наслідки мають забруднення людиною річок та ґрунтів, нераціональне використання багатств та ресурсів землі тощо.
Водночас свідомі своєї ролі люди будуть відповідно ставитись і одне до одного. Допомогти чи підтримати товариша, дати пораду, підтримати у скрутну хвилину – це для них природно. Адже вони розуміють, що усі ми брати!
Отже, людяність для мене – це передусім усвідомлення свого відповідального призначення щодо усього живого на землі. Виявляється воно у дбайливому та уважному ставленні одне до одного, як до людини, так і до найменшої тваринки.
Коли ти усвідомиш свою кревну спорідненість з усім живим, тобі навряд чи буде байдуже до стану навколишнього середовища. Тоді ти зрозумієш, які наслідки мають забруднення людиною річок та ґрунтів, нераціональне використання багатств та ресурсів землі тощо.
Водночас свідомі своєї ролі люди будуть відповідно ставитись і одне до одного. Допомогти чи підтримати товариша, дати пораду, підтримати у скрутну хвилину – це для них природно. Адже вони розуміють, що усі ми брати!
Отже, людяність для мене – це передусім усвідомлення свого відповідального призначення щодо усього живого на землі. Виявляється воно у дбайливому та уважному ставленні одне до одного, як до людини, так і до найменшої тваринки.
Коли ти усвідомиш свою кревну спорідненість з усім живим, тобі навряд чи буде байдуже до стану навколишнього середовища. Тоді ти зрозумієш, які наслідки мають забруднення людиною річок та ґрунтів, нераціональне використання багатств та ресурсів землі тощо.
Водночас свідомі своєї ролі люди будуть відповідно ставитись і одне до одного. Допомогти чи підтримати товариша, дати пораду, підтримати у скрутну хвилину – це для них природно. Адже вони розуміють, що усі ми брати!
Отже, людяність для мене – це передусім усвідомлення свого відповідального призначення щодо усього живого на землі. Виявляється воно у дбайливому та уважному ставленні одне до одного, як до людини, так і до найменшої тваринки.
У чому ж полягає ця відповідальність? Передусім – це усвідомлення свого зв’язку з усім живим на Землі. Це розуміння є запорукою дбайливого ставлення до братів своїх менших. А як відомо, ставлення до тварин є показником характеру людини. Варто остерігатися людей, що не люблять тварин. Така риса може свідчити про жорстокість цієї особи.
Коли ти усвідомиш свою кревну спорідненість з усім живим, тобі навряд чи буде байдуже до стану навколишнього середовища. Тоді ти зрозумієш, які наслідки мають забруднення людиною річок та ґрунтів, нераціональне використання багатств та ресурсів землі тощо.
Водночас свідомі своєї ролі люди будуть відповідно ставитись і одне до одного. Допомогти чи підтримати товариша, дати пораду, підтримати у скрутну хвилину – це для них природно. Адже вони розуміють, що усі ми брати!
Загальноприйнятою є думка, що людина – це найрозумніше створіння на землі. Сьогодень учені дослідили психіку найрізноманітніших живих істот, що мешкають поруч із нами. Виявлено вже, що певні тварини розумніші за інших. Деяких з них, наприклад, дельфінів, приматів та собак, вважають на щабель вищими у плані розумового розвитку, у порівнянні з простішими. Але людину з її статусом царя природи ніхто ще не наздогнав.
Як на мене, ця роль, що відведена людині як найбільш розвинутій істоті, вимагає великої відповідальності. Адже саме лише усвідомлення своєї вищості над іншими призводить до загарбання та підпорядкування. Має бути й віддача навзаєм, вдячність природі за її дари.
Загальноприйнятою є думка, що людина – це найрозумніше створіння на землі. Сьогодень учені дослідили психіку найрізноманітніших живих істот, що мешкають поруч із нами. Виявлено вже, що певні тварини розумніші за інших. Деяких з них, наприклад, дельфінів, приматів та собак, вважають на щабель вищими у плані розумового розвитку, у порівнянні з простішими. Але людину з її статусом царя природи ніхто ще не наздогнав.
Як на мене, ця роль, що відведена людині як найбільш розвинутій істоті, вимагає великої відповідальності. Адже саме лише усвідомлення своєї вищості над іншими призводить до загарбання та підпорядкування. Має бути й віддача навзаєм, вдячність природі за її дари.